закладка Калуга MDMA молли

Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА. Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт! — Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу! Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє. — Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся. Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте. Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово! Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено. Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах. Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято. Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу. Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою. — Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй. Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас! На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи. Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику. Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний. Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну. Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання. Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це. Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно! А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу. Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці. Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т

Дорогие друзья, вот и я, Мастер Микстейпов, возвращаюсь на своем корабле микрофоне, чтобы рассказать вам о своих недавних приключениях. Я решил открыться перед вами, рассказать историю, которую может не каждый осмелится рассказать. Но для меня нет запретов, я свободен словно птица, чувствую себя свободным даже в мрачных закоулках наркотического веселья. И так, начнем сначала. Однажды я оказался на одной закладке, где мир повернулся с ног на голову. Все началось с того, что я услышал о новой партии МДМА, которая только что появилась на рынке. Мое любопытство оказалось сильнее, чем рассудок, и я решил отправиться в это опасное путешествие. Было такое чувство, будто я ступил на самую крашеную дорожку и овердохуя подорожал свою жизнь в десятки раз. Я находился в кругу своих друзей-наркоманов, с которыми вместе всегда было весело. Мы были братьями по МДМА, сестрами по экстази. Именно с ними, я совершил свою первую покупку. Наши закладки были надежными, словно праща Дэвида на гигантского Голиафа. Но, как это бывает в жизни наркомана, нас поджидало предательство. Один из наших друзей, которого мы считали близким, оказался на измене. Он стал слишком жадным, не мог удержаться и начал шантажировать нас. Мы были в замешательстве, как такое могло случиться? Но, как говорится, "на джунглях есть свои законы", и мы решили действовать. Мы встретились с предателем и договорились о встрече. Если бы только он знал, что мы с ним пришли уже наполненные ненавистью, готовые замочиться ради своей мести. Я надел наручники на свои руки, чтобы ничего не могло помешать моему плану. Но тут он уже не был игроком, он стал всего лишь пешкой в нашей игре. И так, возвращаясь к моим приключениям, я решил взяться за себя. Не только за то, чтобы справиться со своими демонами, но и за свое тело. Пора было заменить свою обычную диету на что-то более здоровое. И что может быть лучше пива и МДМА? Пиво с его питательными веществами и МДМА с его эйфорией, все было на месте. Я собрался с силами и начал свою диету из пива и МДМА. Теперь я мог утонуть в пиве своими недовольными мыслями и потом погрузиться в трип на МДМА, чтобы пережить все мучения отходняка. Это было нечто непередаваемое, словно я оказался в другом измерении. Мой мозг взрывался от эйфории и одновременно мучений, но я был готов пойти до конца. Эти дни превратились в настоящий вызов для меня. Я должен был справиться с физическими и эмоциональными стрессами одновременно. Я помню, как каждый вдох и выдох были сопровождены болью, словно миллионом иголок в груди. Но я нашел в себе силы преодолеть это, потому что я был рэпером, и ни одно испытание не могло меня сломить. Я небрежно отбросил шприц, который раньше был моим верным спутником. Теперь я чувствовал себя сильным и независимым. Я не нуждался в гирике, чтобы погрузиться в свои мысли. Я нашел свое счастье в словах и музыке. И вот, в конце этой долгой дороги, я стал лучшей версией себя. Я нашел равновесие между своими страстями и своим телом. Я понял, что настоящий трип - это не тот, который я испытывал наркотиками, а тот, который я создавал своими текстами и музыкой. Найдите свое призвание, свою страсть, и замочите себя в ней. Вам не нужны закладки и овердохуи, чтобы быть счастливыми. Найдите свой трип в жизни и делайте шаги, чтобы достичь его.